Відкриття корпоративного рахунку в еміратському банку зупинилося на одній сторінці. Комплаєнс запросив board resolution — рішення засновників про те, хто саме має право підписувати документи й розпоряджатися грошима компанії. Документ у клієнта був: фірмовий бланк, підписи всіх трьох партнерів, печатка. Банк повернув його наступного дня з короткою позначкою «not notarised».
Історія типова. Board resolution в ОАЕ — не внутрішній папір «для порядку», а документ, який проходить зовнішню перевірку: у нотаріуса, у ліцензійному органі, у банку, іноді в суді. І вимоги до нього влаштовані не так, як звикли українські підприємці: вагу має не печатка компанії, а підтвердження особи підписанта нотаріусом по відеозв’язку та коректний арабський текст.
Розберемо покроково: коли нотаріальне рішення засновників справді обов’язкове, хто його засвідчує, чим відрізняється процедура на материку і у вільних зонах, що робити, якщо акціонер — іноземна компанія, і скільки це коштує за грошима та строками.
Що таке board resolution і чому в ОАЕ це більше, ніж протокол?
Board resolution — письмове рішення органу управління компанії, яке фіксує конкретну дію: призначити менеджера, відкрити рахунок, продати частку, змінити капітал, видати довіреність, закрити бізнес. Найближчий аналог в українській практиці — протокол загальних зборів учасників ТОВ або рішення єдиного учасника.
Різниця в статусі. В ОАЕ такий документ працює як підстава для дій третіх осіб. Банк за ним відкриває рахунок і надає право підпису. Ліцензійний орган змінює за ним запис про менеджера. Реєстратор нерухомості реєструє угоду. Кожен із них перевіряє документ формально: якщо підпис не підтверджений нотаріусом там, де це потрібно, дія просто не відбувається — без пояснень і без можливості «домовитися».
Друга особливість — мова. Мова діловодства в ОАЕ арабська. Документ, який іде до нотаріуса або в державний орган, готують двомовним: колонка англійською, колонка арабською — або до нього додають сертифікований переклад від ліцензованого бюро. Переклад, зроблений власними силами чи онлайн-сервісом, нотаріус не прийме.
Рішення акціонерів і рішення директорів — не одне й те саме
Термін board resolution у побуті вживають широко, але органів управління два, і повноваження в них різні.
Рішення акціонерів (shareholders resolution) ухвалюють власники часток. Їхня компетенція — усе, що змінює саму компанію: склад учасників, розмір капіталу, статут, ліквідація, призначення та звільнення керівника. Рішення ради директорів або менеджера (board чи manager resolution) стосується операційних питань: банківські рахунки, право підпису, договори, довіреності, участь у тендерах.
Помилка у виборі органу — одна з найчастіших причин відмови. Якщо статут відносить відкриття рахунку до компетенції акціонерів, документ, підписаний тільки директором, банк не прийме, хоч би яким бездоганним був нотаріальний штамп на ньому.
Коли нотаріальне засвідчення обов’язкове, а коли вистачає підпису?
Правила «засвідчувати все» не існує, та й засвідчувати все підряд дорого. Орієнтир простий: нотаріус потрібен там, де рішення породжує наслідки для третіх осіб або змінює запис у державному реєстрі.
Зміна учасників, зміна статутного капіталу, правки до MOA, призначення та звільнення менеджера на материку, видача довіреності, угоди з нерухомістю — ці дії майже завжди вимагають нотаріального засвідчення. Внутрішні рішення проходять без нотаріуса: затвердження бюджету, розподіл прибутку між партнерами, призначення внутрішнього аудитора, схвалення річної звітності.
Окрема категорія — вимоги конкретного одержувача документа. Банк має право запросити нотаріальне рішення навіть там, де закон цього не вимагає: це його внутрішня політика комплаєнсу, і сперечатися з нею марно — швидше засвідчити.
Таблиця 1 — Коли board resolution потребує нотаріуса
| Дія | Нотаріус | Коментар |
|---|---|---|
| Відкриття корпоративного рахунку | Як правило, так | Залежить від політики банку |
| Зміна або додавання учасника | Так | Плюс зміна запису в реєстрі |
| Зміна статутного капіталу | Так | Разом із правками до MOA |
| Призначення та звільнення менеджера | Так на материку | У фризонах — за правилами зони |
| Видача довіреності (POA) | Так | Оформлюється окремим актом |
| Затвердження бюджету й дивідендів | Ні | Внутрішній документ компанії |
| Ліквідація компанії | Так | З призначенням ліквідатора |
Таблиця показує логіку, а не вичерпний перелік: у кожному еміраті та в кожній вільній зоні є свої доповнення. Перед підготовкою документа варто запросити в органу-одержувача актуальний чек-лист — він оновлюється частіше, ніж саме законодавство.
Хто засвідчує: державний і приватний нотаріус — і обидва онлайн
Нотаріат в ОАЕ дворівневий. Державні нотаріуси працюють при судах емірату та при Міністерстві юстиції. Приватні нотаріуси — ліцензовані юристи, які отримали право вчиняти нотаріальні дії; їхній реєстр веде те саме міністерство.
Головне про процедуру сьогодні: їхати нікуди не треба — особистих візитів до нотаріуса більше немає, усе робиться онлайн. Підписант підключається по відеозв’язку з будь-якої точки світу, показує паспорт або Emirates ID на камеру, підтверджує зміст документа — і отримує готове рішення електронним документом у PDF з QR-кодом. Паперового примірника з мокрою печаткою в цій схемі просто не існує.
QR-код і є підтвердженням справжності: банк, реєстратор чи суд сканують його й бачать запис у системі — той самий документ, та сама дата, той самий підписант. Для власника компанії це знімає головну проблему: резолюцію можна засвідчити з Києва, Львова чи Варшави того самого дня, коли вона знадобилася, не прив’язуючи угоду до дати перельоту.
Державне мито рахується за федеральним тарифом (Cabinet Resolution No. 19 of 2024): від кількох сотень дирхамів за звичайний документ, а для документів із зазначеною вартістю — за відсотковою ставкою зі стелею близько 15 000 дирхамів. Гонорар приватного нотаріуса йде понад мито; тарифи варто уточнювати на момент звернення.
Таблиця 2 — Державний і приватний нотаріус: у чому різниця
| Параметр | Державний нотаріус | Приватний нотаріус |
|---|---|---|
| Процедура | Онлайн по відеозв’язку | Онлайн по відеозв’язку |
| Запис на сесію | У загальній черзі на порталі | Як правило, у день звернення |
| Підготовка тексту | Документ готуєте самі | Зазвичай готує нотаріус |
| Вартість | Тільки держмито | Мито й гонорар |
| Результат | PDF з QR-кодом | PDF з QR-кодом |
Вибір між ними — питання швидкості та супроводу, а не формату документа: на виході він однаковий. Типове рішення з готовим текстом дешевше провести через державного нотаріуса. Якщо формулювання треба вивіряти під вимоги конкретного банку або угода закривається завтра — приватний нотаріус економить дні.
Материк, вільні зони, DIFC і ADGM — чотири різні режими
Тут найчастіше й виникає плутанина. Країна одна, а режимів корпоративного документообігу в ній кілька, і правила в них не збігаються.
На материку (mainland) діє федеральний закон про комерційні компанії, документи проходять через нотаріуса та департамент економічного розвитку емірату. Опція тут одна: рішення місцевої компанії оформлюється в нотаріуса, інших способів надати йому силу немає.
У вільних зон — DMCC, IFZA, RAKEZ, Meydan, SPC і десятків інших — опцій дві, і це принципова відмінність. Перша: зробити резолюцію засобами самої зони. Документ готується на бланку зони через особистий кабінет, підписується учасниками й засвідчується реєстратором — нотаріус у цій схемі не бере участі взагалі. Друга: оформити ту саму резолюцію в нотаріуса, як це робить материкова компанія.
Обирати варто за тим, куди документ піде далі. Усередині периметра зони — зміна менеджера, оновлення даних ліцензії — достатньо резолюції самої зони: швидше й дешевше. Щойно документ виходить назовні, у банк, у суд, на материк чи за кордон, надійніший нотаріальний варіант.
DIFC і ADGM живуть за власним правом, побудованим на англійській моделі. Резолюції оформлюються в англійському форматі, арабський переклад не потрібен, а нотаріальне засвідчення потрібне істотно рідше — зазвичай тільки для документів, які підуть назовні.
Звідси практичний висновок: перш ніж готувати документ, визначте не «у якій країні», а «у якому режимі» його використовуватимуть.
Рішення іноземної материнської компанії: чому апостиль не рятує
Часта конфігурація: еміратська компанія належить холдингу з Кіпру, Польщі чи Гонконгу. Рішення про призначення директора або відкриття рахунку ухвалює материнська структура, і підписується воно за межами ОАЕ.
Тут працює правило, об яке спотикаються майже всі. ОАЕ не є учасником Гаазької конвенції 1961 року про апостиль — станом на вересень 2026 року це й досі так. Апостиль сам собою документ в ОАЕ не легалізує.
Ланцюжок виглядає інакше. Спершу документ засвідчує нотаріус у країні походження. Потім його посвідчує міністерство закордонних справ цієї країни. Далі — консульський відділ посольства ОАЕ там же. Після ввезення документ проходить атестацію в МЗС ОАЕ (MOFAIC). І лише потім робиться юридичний переклад арабською ліцензованим бюро.
Для документа, виданого в Україні, ланцюжок такий: нотаріус в Україні → МЗС України → консульський відділ посольства ОАЕ → MOFAIC в ОАЕ → юридичний переклад арабською. Порядок кроків жорсткий: пропустити ланку або поміняти їх місцями не вийде, документ повернуть із першого ж вікна.
П’ять кроків, у кожного свій строк і своє мито. Загалом — від двох до п’яти тижнів залежно від країни, і це без урахування свят та пікових періодів. Планувати угоду з розрахунку вкластися за тиждень — прямий шлях до зірваних строків.
Обхідний шлях існує й часто виходить дешевшим: видати довіреність на представника в ОАЕ. Тоді повну легалізацію проходить один документ — сама довіреність, а всі наступні резолюції підписує представник уже всередині країни, у місцевого нотаріуса.
Що має бути всередині документа?
Нотаріус перевіряє форму, а банк і реєстратор — зміст. Добре рішення відповідає на чотири питання без двозначності: хто ухвалив рішення, на якій підставі, що саме вирішено і з якої дати це діє.
Обов’язковий мінімум — повне юридичне найменування компанії та номер ліцензії, дата й місце ухвалення рішення, посилання на статут або MOA, перелік учасників рішення із зазначенням часток, саме формулювання рішення, підписи й печатка.
Окремої уваги заслуговують формулювання. «Уповноважити пана Іваненка представляти компанію в банку» — заготовка для відмови: незрозуміло, в якому банку, з якими лімітами й до якої дати. Робоча версія звучить інакше: «Уповноважити пана Іваненка, паспорт №…, відкрити розрахунковий рахунок в Emirates NBD і одноосібно розпоряджатися коштами без обмеження суми — безстроково, до відкликання цих повноважень».
Строки та бюджет
Вартість складається з трьох частин: мито, переклад арабською і гонорар нотаріуса або консультанта, якщо його залучають. Закордонна легалізація додає четверту — консульські збори, найрізноманітніші від країни до країни.
Таблиця 3 — Орієнтовні строки за сценаріями
| Сценарій | Строк | З чого складаються витрати |
|---|---|---|
| Резолюція засобами фризони | 1–3 дні | Збір вільної зони |
| Державний нотаріус онлайн | 1–3 дні | Мито й переклад |
| Приватний нотаріус онлайн | У день звернення | Мито, гонорар і переклад |
| Повна легалізація з-за кордону | 2–5 тижнів | П’ять етапів мит і переклад |
Строки вказані для спокійного режиму, без свят і без доопрацювань за зауваженнями. Точний кошторис має сенс рахувати під конкретний сценарій: розкид між «фризона власними силами» і «холдинг на Кіпрі з консульською легалізацією» сягає десятикратного.
П’ять причин, через які документ повертають
- Перша й найприкріша — підписав не той орган. Рішення директора там, де статут вимагає рішення акціонерів: формально документ бездоганний, по суті нікчемний.
- Друга — розбіжність у даних. Ім’я в резолюції написане інакше, ніж у паспорті чи в ліцензії. Одна літера в транслітерації — і комплаєнс зупиняє процес до з’ясування.
- Третя — саморобний переклад. Арабська версія без печатки ліцензованого бюро сили не має, навіть якщо перекладена бездоганно.
- Четверта — застарілі додатки. Багато органів вимагають, щоб витяг із реєстру й копія ліцензії були не старші за три місяці на дату подання.
- П’ята — розмиті формулювання. Документ, з якого незрозумілий обсяг повноважень, повертають навіть із чинним QR-кодом нотаріуса.
Що робити далі?
Board resolution в ОАЕ варто готувати до того, як він знадобиться, а не в день, коли банк зупинив платіж. Порядок дій той самий: визначте орган, який має право ухвалити рішення; уточніть в одержувача документа його формат і строк придатності; закладіть час на переклад і легалізацію, якщо підписант перебуває за кордоном.
Фахівці Dynasty Business Adviser готують і супроводжують нотаріальні рішення засновників для компаній на материку й в усіх основних вільних зонах ОАЕ — від формулювання до засвідчення, перекладу та подання в банк чи реєстратору. Напишіть нам, і ми підкажемо, який саме документ потрібен під вашу задачу і скільки часу забере оформлення.
Отримати консультацію
Дисклеймер. Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Вимоги нотаріату, вільних зон і банків ОАЕ різняться та регулярно оновлюються — перед підготовкою документів уточнюйте актуальні правила у профільного фахівця.
Дані актуальні на вересень 2026 року.
